Мета. Стимулювати креативні здібності учнів та здатність до критичного мислення, розвинути навички проектної діяльності, навчити їх розрізняти дві моделі ЗМІ - незалежних та ангажованих та виступати з ініціативами по створенню ефективних медіа на захист суспільних інтересів.
Форма та методи: лекція, «мозковий штурм», рольова гра, робота в групах, обговорення.
Матеріали: аркуші паперу і маркери для груп, класна дошка, альбоми, фломастери.
Оріентовний час: два заняття.
ВСТУПНА ЧАСТИНА
Учитель пояснює класу ключове поняття уроку, говорить про засади незалежного телемовлення.
Ідеальних телеканалів, які б були повністю незалежними, послуговувалися високими стандартами та працювали на захист суспільних інтересів, у світі не існує. Проте найбільш наближеною до ідеалу сьогодні вважається модель Суспільного мовлення (синоніми: громадське мовлення, суспільно-правове мовлення) —це різновид телерадіомовлення, що служить суспільству (або громадськості), відстоює пріоритети верховенства права та високої якості інформації, фінансується громадськістю та підзвітне йому, максимально захищене від зовнішніх впливів політиків та бізнесу.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Учитель пояснює основні засади діяльності телеканалу, який мав би працювати на захист суспільних інтересів, забезпечувати плюралізм думок, слідувати високим професійним стандартам якості інформації, враховував би інтереси максимальної більшості глядачів.
• універсальне спрямування програм, тобто для всіх громадян однаковою мірою, незалежно від розміру їхніх доходів або приналежності до якоїсь групи (верстви)
• різноманітність і виваженість змісту, жанрів, груп глядачів та слухачів,
• дистинктивність — програми громадських мовників відрізняються від програм інших мовників кращою якістю, культурно-збагачуючим змістом та високим рівнем новацій тощо
• незалежність мовників від політичного та ринкового тиску.
Отже, громадське мовлення як високоякісний медіапродукт спрямоване на задоволення потреб всіх громадян суспільства незалежно від їхнього статусу та статків. При цьому, потребам меншин повинна приділятися особлива увага. Виконання згаданих вище функцій вимагає особливої моделі фінансування, яка б дозволяла дистанціюватися від державного та комерційного впливів, конкурувати з комерційними телестудіями. Таким видом фінансування, що найбільше відповідає зазначеним критеріям, вважається абонентська плата («license fee»). Так,
наприклад, у Німеччині та Великобританії громадяни сплачують цей внесок в разі наявності у своєму помешканні відповідної апаратури (телевізора, радіо, комп’ютера), навіть якщо вони ці програми не споживають. Також існують змішані форми: абонплата + реклама, реклама+ бюджетні надходження, реклама + абонплата + спонсорські кошти + гранти.
2. Далі вчитель схарактеризовує складну ситуацію зі становленням суспільного мовлення в Україні, фокусуючи увагу на тому, що проблема залишається актуальною, адже хоча в державі де-юре створено Суспільний телеканал (UA: Перший), де-факто національний проект незалежного мовлення потребує вдосконалення.
Лекційний матеріал: Закон про суспільно-правове мовлення в Україні з 1997 року перебував у стані законодавчих та організаційних пропозицій, фахових та суспільних дискусій, розгляду Верховною Радою, схвалень та відхилень (2005 р.). Питання піднімалося неодноразово в депутатських колах та за ініціативи громадськості, 7 квітня 2015 року Президент України П. Порошенко підписав ухвалений у березні Верховною Радою закон про Суспільне мовлення. Цей день вважається днем народження Суспільного мовлення в Україні. Згідно з цим законом, «Національну суспільну телерадіокомпанію» створено на базі Національної телекомпанії України та Національного радіо та кількох регіональних ДТРК. Керувати Суспільним телебаченням має Наглядова рада, яку формують громадськість і політичні фракції ВРУ.
3. Мозковий штурм.
На базі отриманих відомостей учням пропонується спроектувати таке «ідеальне» з точки зору суспільних інтересів телебачення, обравши його тематичне спрямування, програмну політику, форму фінансування. Пропонується рольова гра «Телеканал мрії», в якій учні мають не лише спроектувати цікавий телеканал та наповнити його програмну сітку, а ще і, володіючи знаннями щодо професій та амплуа на телебаченні,
розподілити між собою посадові обов’язки, ролі та амплуа – продюсерів, режисерів, сценаристів, авторів і ведучих окремих телепроектів, а також керівництва телеканалу.
4. Проведення рольової гри «Телеканал мрії».
Учитель об'єднує учнів у дві групи, пропонує розробити концепцію телеканалу, із назвою, логотипом, слоганом. Скласти програмну сітку, продумати сценарії окремих телепроектів майбутнього телеканалу, який би учням цікаво було дивитися та на якому хотілося би працювати.
Основні критерії: оригінальність, неповторність, нестандартне тематичне наповнення, висока якість програм, нові обличчя.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
По закінченню роботи групи презентують свої телеканали мрії, обгрунтовують обрані концепції, розподілені обов’язки та амплуа, обговорюють, з якими труднощами вони зіткнулися у створенні проектів.